Як не моторошно це казати, але все ж… Наші реалії, трагічні події, надихають людей творити, творити поезію, яка проймає до мурах, виклакає сльози і зупиняє час… нині ми заслухали її.
“Герої, поети, кобзарі” провели так родинно і тепло, що зупинили дощ.
Leave a Comment
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.