(Не більше 10 слів).

Якщо схожі елементи існують у сусідніх місцевостях, слід це також вказати.

Межі етнографічної Пінщини: більшість сіл Зарічненського, деякі села Дубровицького районів Рівненської області та кілька сіл Любешівського району України, Пінський район Брестської області.

виконавське мистецтво;

звичаї, обряди, святкування;

знання та практики, що стосуються природи та всесвіту;

традиційні ремесла

інше (зазначити нижче)

Не більше 500 слів

У перший день Трiйцi мешканцi села йдуть на цвинтар i прикрашають могилки лепехою та кленовим гiллям. Переважно старші жiнки “викликають на розмову” своїх родичiв – у формi плачу-речитативу виражають жаль за померлими, розповiдають їм про найважливiшi події минулого року – “голосять”. Сварицевицький цвинтар є унікальною обрядовою пам’яткою, де замість хрестiв могилки позначали дерев’яними зарубами. На багатьох похованнях замiсть хреста клали камiнь, що свiдчить про язичницькi традицiї.

Обряд Водiння Куста триває три дні, беруть у ньому участь лише жiнки та дiвчата. Вони збираються у лiсi i вбирають (клечають) у кленове гілля найвродливiшу та найставнішу дівчину. За крайку затикають гiлля широколистих дерев, лепеху, а на голову одягають пишний вінок, сплетений з кленового листя, квітiв. Кустовий гурт обходить оселі і співає величальні кустові пісні. А наприкінці виголошує побажання: «Вийди, господаре, з нового покоя. Винесь Кусту хоч да пувзолотого», «Водимо Куста, щоб другого року дождати і поспiвати», «Щоб ішов дощ і все було зелене!».

Історія обряду «Водіння Куста» започатковується ще в прадавні язичницькі часи, коли в такий спосіб, за аналогією до зимового колядування-щедрування та весняного волочебництва-ранцювання, у певних осередках відбувалося обходження дворів з метою величання членів родини. Літом дійство приурочувалося до періоду сонцестояння, коли особливого пошанування набував культ предків, а тому головний святковий об’єкт – Куст (вбрана у гілля молода дівчина) – уособлював душі померлих, які в період Трійці нібито мали здатність з’являтися у нашому світі. Відповідно ці предки відігравали роль посередників між цим світом і потойбіччям, а їхнє «задобрення» у формі обдаровування Куста гарантувало родинне і господарське благополуччя на цілий рік.

Попри різноманітні історичні, а саме соціально-політичні та релігійні лихоліття, Куст зберігся до нашого часу, однак лише у межах етнографічної Пінщини. В Україні ареал цього дійства поширюється на села Зарічненського та частково Дубровицького і Любешівського районів, проте до наших днів повноцінно обряд відтворюється лише у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області.

А) вік носіїв елемента та вік інших членів громади, яким даний елемент є цікавим (слухачам, глядачам, учасникам обрядів, споживачам традиційних знань,  користувачам виробів народних промислів, тощо);

Б) широту охоплення елементом членів громади (приблизна кількість носіїв) та широту розповсюдження в плані географічного ареалу;

В) способи передачі елемента в громаді від покоління до покоління і опис цього процесу;

7.2. Загрози нинішньому побутуванню елемента (якщо такі є), або ризики для його побутування, що можуть виникнути у майбутньому (якщо такі є). Дати оцінку, чи потребує зазначений елемент охорони на даний момент.

7.3. Подається приблизний опис заходів, завдяки яким можна уникнути існуючих загроз або майбутніх ризиків

Кількість слів – за потребою.

Б) Щороку у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області проводять свято «Водіння Куста», де демонструють обряд жителям села та гостям, які прибувають на свято з різних куточків України та із закордону. Також цей обряд присутній у репертуарі народних аматорських колективів Рівненщини, Київщини, Житомирщини, а також деяких колективів Білорусі. Але побутування Елемента у первинному вигляді залишилась тільки у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області, у чому слід вбачати заслугу як самих носіїв, так і фахівців-фольклористів, які спонукали місцеве населення не припиняти унікальної традиції.

В) Першочерговим заходом з охорони елемента «Водіння Куста» є організація процесу передачі цього елемента від покоління до покоління. У селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області є будинок культури, де з дітьми та молоддю займаються старші члени громади і передають свій досвід та знання щодо Елемента. Проводяться майстер-класи з традиційного співу, вивчаються кустові пісні, віншування, які використовуються під час проведення обряду. Діти використовують набуті знання і демонструють їх під час святкування свята П’ятидесятниці (Трійці).

7.2. Обряд у формі, максимально наближеній до первісної, проводиться лише у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області. Але втрата функціональної ваги самого обряду дається взнаки – місцеві мешканці з неохотою відтворюють у первісній формі ритуальне дійство з його поетапними складовими: похід до лісу та ламання гілля дерев, вбирання дівчини, водіння дівчини дворами зі співом та випрохування викупу тощо. Також традиція троїцьких голосінь, яка, схоже, ще довго не втратить своєї форми, теж потребує охорони і збереження. Адже зміст, тобто якість специфічних голосінь, з кожним поколінням носіїв суттєво руйнується. Процес повноцінної фіксації голосильної практики ускладнюється деякими етичними проблемами – неможливістю порушити спокій виконавця у відповідний момент. Зазвичай самі інформанти виступають проти будь-якого втручання у процес оплакування, тому всіляко намагаються уникати відео і фотокамер та диктофонів. У будь-якому разі, слід зосередити зусилля на записі троїцьких голосінь та їхньому збереженні для нащадків, оскільки ця традиція відображає цінні музично-поетичні культурні ознаки, що дійшли до нас із прадавніх часів.

7.3. Для уникнення загрози зникнення та спрощення побутування Елемента слід проводити ряд заходів, таких як:

– відео-, фото- та аудіофіксація Елемента у всій повноті проявів;

– залучення до дослідження Елемента більшої кількості фахівців, членів громади села Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області, а також у процесі дослідження планується зафіксувати також інформацію з пам’яті носіїв наближених сіл, оскільки їхні знання про давню форму обряду допоможуть його повноцінно реконструювати у локальному різноманітті;

– видання літератури, яка стосується опису та дослідження Елемента;

– включення Елемента до репертуару фольклорних колективів краю;

– популяризація Елемента на регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівнях.

Для забезпечення життєздатності елемента, що є необхідною умовою охорони нематеріальної культурної спадщини, можуть здійснюватися заходи за наступними напрямами:

·       Ідентифікація й визначення елементів нематеріальної культурної спадщини, зокрема шляхом складання переліків (реєстрів) елементів.

·       Фіксація.

·       Дослідження.

·       Популяризація.

·       Актуалізація.

·       Підвищення ролі спадщини в житті суспільства/регіону.

·       Забезпечення передачі спадщини від покоління до покоління, зокрема шляхом формальної та неформальної освіти.

·       Відродження різних аспектів спадщини.

·       Інші заходи.

Слід описати застосовані заходи.

Не більше 500 слів.

Довідавшись про унікальний спів у селі Сварицевичі, збирачка фольклору Світлана Кітова однією з перших на науковому рівні почала вивчати давні традиції і за допомогою фахівців Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Т. Рильського АН УРСР встановила, що це пам’ятка давньослов’янського обряду «Водіння Куста». Світлана Кітова опублікувала наукову статтю про цей унікальний осередок в журналі «Народна творчість та етнографія» у 1972 році (№3, с. 67-73). Дослідження про цей обряд Світлана Кітова включила до дисертації «Традиційна й сучасна поезія веснянолітніх календарних обрядів Волинського Полісся»                   (К., 1976). Пізніше про ритуальний одяг і кустові пісні дослідниця неодноразово інформувала громадськість на наукових конференціях у Москві, Києві, Львові та Рівному.

У 1980 році під час фольклористичної експедиції студенти-філологи Рівненського педінституту (наукове керівництво здійснювали кандидат філологічних наук, доцент Людмила Бондаренко та завідувач відділом фольклору обласного науково-методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи Степан Шевчук) зробили записи кустових пісень від родини Чудиновічів у селі Сварицевичі.

Відомості про Куст на Рівненщині записували члени експедицій Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського під керівництвом доктора філологічних наук Романа Кирчіва, студенти московської, мінської консерваторій, московського, мінського, львівського університетів, завідувач сектором Полісся Музею народної архітектури та побуту України Лідія Орел.

Відомості про збереження кустових пісень надходили також із села Старі Коні Зарічненського району Рівненської області. У 1987 році Фольклорна комісія Спілки композиторів у Москві влаштувала зустріч з виконавицею з села Старі Коні Данією Чекун у консерваторії ім. П. Чайковського та здійснила запис кустових пісень на стереоплатівку, яка вийшла масовим тиражем. Сліди побутування Куста віднайдені також у Волинській області (Любешівський район) і в Білорусі (Пінський район). Проте зібрані матеріали дозволяють сказати, що найповніше обряд «Водіння (ходіння) Куста» зберігся у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області. Про це засвідчують фольклорні записи заслуженого працівника культури України, художнього керівника Етнокультурного центру «Веснянка» Рівненського палацу дітей та молоді Віктора Ковальчука.

Чимало уваги селу виявив фольклорист, письменник Василь Скуратівський. Зібрані ним спостереження увійшли до ряду публікацій.

Також вивчали обряд такі дослідники, як Олекса Воропай, Богдан Столярчук, Олексій Доля, Раїса Цапун, Раїса Тишкевич, Олексій Нагорнюк, Юрій Рибак та інші.

Робота із вивчення обряду «Водіння Куста» триває.  Цілеспрямований і повноцінний запис цього дійства поповнить національну скарбницю унікальними архаїчними матеріалами, які популяризуватимуть нашу країну у світі та приваблюватимуть туристів.

Іншим важливим заходом з охорони Елемента є підняття значимості обряду «Водіння Куста» в суспільстві, що може бути досягнуто через виступи, радіо-, телепередачі, соціальну рекламу, за допомогою Інтернету, включення ознайомлення з Елементом у навчальні програми загальноосвітніх шкіл, середніх та вищих навчальних закладів.

Вже зараз обряд «Водіння Куста» включений у репертуар фольклорних колективів із с. Сварицевичі Дубровицького району, с. Старі Коні Зарічненського району, с. Люхча Сарненського району Рівненської області, фольклорних гуртів м. Києва («Володар», «Рожаниця»), м. Рівне («Веснянка», «Ранкова роса», «Горина», «Джерело», «Волиняни»), а також колективів Житомирщини та Білорусі.

Останні 8 років, з метою популяризації та збереження обряду, у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області проводиться обласне свято «Водіння Куста». На святі громадою неодноразово загострювалася увага на проблематиці збереження даного обряду, а також включення його до Списків нематеріальної культурної спадщини України та ЮНЕСКО.

1)    Громада села Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області

2)    Дубровицька районна адміністрація,обласна державна адмістрація

3)    Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації

4)    Комунальний заклад «Рівненський обласний центр народної творчості» Рівненської обласної ради

5)    Кафедра музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.

6)    Етнокультурний центр «Веснянка» Рівненського міського палацу дітей та молоді.

Згода, зафіксована на аудіо

Згода, зафіксована на відео

Згода не запитувалася

10. Документація / джерела

За бажанням можуть бути вказані друковані, електронні та інші джерела, що репрезентують елемент і дослідження про нього (при подачі друкованих джерел використовується стандартний бібліографічний формат).

Обряд «Водіння Куста»

1)    Дем’янчук Г. Обряд «Водіння Куста» [в с. Сварицевичі Дубровицького р-ну Рівненської обл.] / Г. Дем’янчук // Дем’янчук Г. Звідки тече та річка : тайнопис природи рідного краю у легендах, переказах, худож. та іст. літ. – Рівне : Азалія, 2001. – C. 118–122.

2)    Етнокультура Рівненського Полісся / упоряд. В. П. Ковальчук. – Рівне : ДМ, 2009. – С. 157-158.

3)    Кітова С. «Водіння Куста» на Поліссі // Нар. творчість та етнографія. – 1972. – № 3. – С. 67.

4)    Кітова С. Щоб не запала та доріженька листом : сценарій обряду «водіння Куста» на зелені свята / С. Кітова. – Рівне, 1993. – 25 с.

5)    Найдавніший звичай : водіння Куста. Трійця. Село Сварицевичі Дубровицького району // Міжнародний туризм. – 2017. – № 3. – C. 124-125.

6)    Ошуркевич О. Звичаї водіння куста на волинському Поліссі // Полісся : етнікос, традиції, культура / редкол.: В. Давидюк, Г. Аркушин, В. Пришляк, О. Ошуркевич – Луцьк : Вежа, 1997. – С. 103-110.

7)    Пархоменко Т. Календарні звичаї та обряди Рівненщини : матеріали польових досліджень. – Рівне : О. Зень, 2008. – С. 68– 69 : фото.

8)    Скуратівський В. Т. Скільки століть Кусту? // Нар. творчість та етнографія – 1988. – № 5. – С. 63-64.

9)    Тишкевич Р. К. «Зелені святки» на Волинському Поліссі // Велика Волинь: минуле і сучасне : тези регіон. наук. конф. 14-16 листоп. 1991 р. – Рівне, 1991. – С. 76–79.

10) Українська минувшина : ілюстр. етногр. довід. / голов. ред. С. Головко ; ред. Ю. Медюк. – Київ : Либідь, 1994. – С. 196.

11) Федоришин М. Поліський обряд «Водіння Куста» як явище давньої староукраїнської народної культури // Західне Полісся: історія і культура : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 30-річчю Сарненського іст.-етногр. музею. – Рівне, 2004. – C. 207–210.

12) Шевчук С. Народна драма на Волинському Поліссі // Волинські дзвони : наук.-краєзн. альм. – Рівне : Ліста, 1997. – Вип. 2. – C. 28-38.

13) Годунко Л. Край, де шанують минувшину / розмовляла О. Іванник // Провінційна газета плюс. – 2005. – 15 верес. – C. 4.

14) Малафей М. Звідки ти, Кусте, прийшов на Полісся? // Дубровицький вісник. – 2010. – 28 трав. – C. 1.

15) Малафей М. Як та неопалима купина, що горить і не згоряє // Дубровицький вісник. – 2009. – 12 черв. – С. 1–2.

16) Слободзян О. Куст з кустом, а жито з ростком // Вільне слово. – 2010. – 10 черв. – C. 4.

Фестиваль народного мистецтва «Водіння Куста»

2011 рік

1)    Корейчук О. На Зелені свята до Сварицевич або Сварицевичі скликають друзів // Дубровицький вісник. – 2011. – 10 черв. – C. 3.

2)    Куст з Кустом, а жито з ростом. Щоб вам жито родилося, і в коморі плодилося! : – таким побажанням у перший день Трійці в селі Сварицевичі Дубровицького району розпочався відкритий фестиваль народного мистецтва «Водіння Куста» // Дубровицький вісник. – 2011. – 17 черв. – C. 1–3.

3)    Слободзян О. Започаткований обласний фестиваль народного мистецтва [«Водіння Куста» у с. Сварицевичі Дубровицького району] // Вільне слово. – 2011. – 16 черв. – C. 13.

2012 рік

1)    Примакова І. Сварицевичі запрошують на гостину // Дубровицький вісник. – 2012. – 8 черв. – C. 6.

   2013 рік

1)    Гаврилович Г. Нарядили Куста… // Полісся. – 2013. – 27 черв. – C. 4.

2)    Тубіна С. «Кого Куст минає, той щастя не має…» // Вісті Рівненщини. – 2013. – 28 черв. – C. 9.

2014 рік

1)    Грицюк В. Водіння Куста – один з найцікавіших обрядів минулого й сучасності // Дубровицький вісник. – 2014. – 13 черв. – C. 8.

2015 рік

1)    Вістенко Р. «Кого Куст минає, той щастя не має» // Вісті Рівненщини. – 2015. – 5 черв. – C. 9.

2)    Слободзян О. Водили «Куста» // Вільне слово. – 2015. – 11 черв. – C. 11.

Електронні ресурси

1)    Водіння Куста – спадок древлян [Електронний ресурс] // Моя Земля – моє Полісся : сайт. – Режим доступу: https://polissya.org/vodinnya-kusta-spadok-drevlyan. – Назва з екрана.

2)    Звідки ти, Кусте? : (етнографічний нарис) [Електронний ресурс] // Об’єднання Рідновірів України : сайт. – Режим доступу: http://www.oru.org.ua/index.php/bogoznavstvo/obryadi-ta-zvichayi/360-zvidky-ty-kuste.html. – Назва з екрана.

3)    «Нарядили Куста із зеленого кльону» [Електронний ресурс] // Аратта : укр. нац. портал. – Режим доступу: http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=110. – Назва з екрана.

4)    Обласний фестиваль «Водіння Куста» у селі Сварицевичі [Електронний ресурс] // Дубровицька районна державна адміністрація : сайт. – Режим доступу: http://www.dubrrda.gov.ua/3156-oblasniy-festival-vodnnya-kusta-u-sel-svaricevich.html. – Назва з екрана.

5)    Обряд «Водіння куста» : [документальний фільм] [Електронний ресурс] // Етнографія : сайт. – Режим доступу: http://ethnography.org.ua/content/vodinnya-kusta. – Назва з екрана.

6)    Рівненщина [Електронний ресурс] // Рівненщина туристична : туристичний сайт Рівненщини. – Режим доступу: http://rivne.travel/ua/rivne/rivnenschina. – Назва з екрана.

7)    Таїнство куста [Електронний ресурс] // Сварицевицька публічно-шкільна бібліотека : сайт. – Режим доступу: http://dubrlibr.rv.ua/raybibl/svarutsevichi/obryadu/kyst/tainstva.php. – Назва з екрана.

8)    Літні коляди. На Рівненщині зберігся дохристиянський обряд. [Електронний ресурс]//День: сайт. – Режим доступу:  https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/litni-kolyadi . – Назва з екрана.

9)    Ряджену кущем дівчину на Трійцю водять лише в одному селі [Електронний ресурс]//Gazeta.ua: сайт. – Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/holydays-newspaper/_ryadzhenu-kuschem-divchinu-na-trijcyu-vodyat-lishe-v-odnomu-seli/233632?mobile=true

Відео

1)    https://www.youtube.com/watch?v=QfWGfdD7Nhk – Свято Куста в Сварицевичах, 2012 рік

2)    https://www.youtube.com/watch?v=7_Bqu9V2s9k – Обряд «Водіння Куста», с. Сварицевичі, 2015 рік

3)    https://www.youtube.com/watch?v=k_tEyZNmqZ4 – Водіння Куста – спадок древлян, 2016 рік

4)    https://www.youtube.com/watch?v=7by1z11dLM8 – Телеканал Рівне1 «Зелені свята: минуле і сьогодні. Водіння Куста у Сварицевичах», 2017 рік

5)    https://www.youtube.com/watch?v=3-a31Rg3ZPw – «Сварицевичі». Фільм про народних співаків с. Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області.

Гончарова Юлія Валеріївна, методист відділу нематеріальної культурної спадщини КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» РОР, тел. (097) 926 44 59

e-mail: rivne-ocnt@ukr.net

Рибак Юрій Петрович, кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, тел. (096) 276 99 87

e-mail: yuriy_rybak@ukr.net

33000, вул. Драгоманова, 22, м. Рівне

(0362) 62 08 60

e-mail: rivne-ocnt@ukr.net

Зазначені матеріали будуть опубліковані разом із обліковою карткою.

1)    Обряд «Водіння Куста» записаний у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області

Фото:

Фото 1 – Обряд «Водіння Куста» у с. Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області, 70-ті роки ХХ ст.

Фото 2 – Демонстрація обряду «Водіння Куста» у Києві, 1988 рік

Фото 3 – Обряд «Водіння Куста» у с. Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області, 90-ті роки ХХ ст

Фото 4 – Дівчинку-Куста з ніг до голови вбирають кленовими гілками. На голову кладуть один або декілька великих кленових вінків, які закривають обличчя. Фото 2004 року

Фото 5 – Дівчину одягають Кустом, під час проведення обласного фестивалю «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області, 2017 рік.

Фото 6 – наймолодші кустові гурти ідуть вітати зі святом односельців, село Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області, 2017 рік.

Фото 7 – обдаровування кустового гурта, село Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області.

Фото 8 – родинний ансамбль сім’ї Чудіновічів співає кустові пісні, село Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області, 2017 рік.

Фото 9 – одягання Куста, фольклорний гурт «Веснянка» Рівненського міського Палацу дітей та молоді

Фото 10 – учасники фольклорного ансамблю «Володар» демонструють обряд «Водіння Куста»  у Сарненському історико-етнографічному музеї.