Наша нація має багатезну культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних нашими дідами та прадідами. Із давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови, як то правильно жити. Все це закладено в українських звичаях, обрядах та фольклорі. І ми це все маємо оберігати, як святиню.

Сьогоднішній семінар “Нематеріальна культурна спадщина в громадах” ще одне нагадування про те, що не лише самі носії цієї спадщини мають бути зацікавлені в її збереженні та розповсюдженні, а й усі ми.

“Усі елементи нематеріальної культурної спадщини – це все наші здобутки. І приємно, що зацікавленість у цьому зростає. Не забувайте наші традиції, передвайте їх своїм дітям”, – говорить директорка КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОР Ірина Рачковська-Баковецька .

“Одним із яскравих осередків збереження нематеріальної культурної спадщини є наш музей”, – розповідає Анастасія Колодюк – заступник генерального директора з культурно-просвітницької діяльності Національний музей народної архітектури та побуту України. Із цим важко не погодитись – там є все: це унікальні традиції та звичаї українського народу. В музеї представлена наша історія та культурне надбання нації. Саме тут можна побачити і осягнути всю Україну, всю її величність…

У свою чергу, заслужений працівник культури України, старша наукова співробітниця КЗ “Рівненський обласний краєзнавчий музей” РОР Алла Українець розповіла про свою титанічну та нелегку роботу, яку вона проводить у експедиціях, досліджуючи наші традиції, побут, одяг та багато чого різного, потрібного і цікавого.

Про нашу гордість – старовинний автентичний одяг українців: вбрання Рокитнівщини, на прикладі власного проєкту “Спадок” зініційованого колективом та начальником відділу культури і туризму Рокитнівської селищної ради, Сарненського району @Юля Коханевич.

Неймовірний, вражаючий, неповторний… це щось набагато більше, ніж просто традиційний народний одяг – це вишита душа українців. Дякуємо Культура Рокитнівщини за враження і емоції, які Ви створили

І от, власне, для чого ми тут всі зібрались))) нині у “Етносаду” відтворили архаїчний обряд “Водіння Куста”, який побутував на території Рівненського Полісся ще тисячоліття тому, і є живою спадщиною села Сварицевичі. До того ж ця традиція внесена до Національного переліку елементів НКС. Традицію з глибини віків допомогла відтворити Алла Ковальчук – керівник народного художнього колективу гурту традиційного поліського співу “Ранкова роса”, Рівненського ліцею №28.

Ми почули унікальний і вражаючий спів, ніби предки говорили з глибини віків… під виконання кустових пісень наряджали Куста. А далі пішли навідатися до господарів аби їм добре було)))) Господарі віддарували дівчат смаколиками та грішми. При цьому вважалося, що чим більше одвідує ту чи іншу родину “кустянок”, тим щедрішими будуть статки в господарстві, а відтак, їх завжди чекали з нетерпінням.

Тож, у РОЦНТ рік має бути урожайним, принаймні, на події)))

У нас є потужні традиції гостинності та смачна кухня. Отож гастроспадщину Троїцьких свят у Мізоцькій громаді, презентував народний аматорський фольклорний ансамбль «Родовід» клубу-філії села Нова Мощаниця

КЗ «Мізоцький центр культури, дозвілля і туризму» Мізоцької селищної ради, керівник – Любов Мариніна.

Ой, людоньки, гляньте, які страви наготувала Галина Шебуня – завідувачка клубом-філією села Білашів, заручившись допомогою своїх помічничок-молодичок, та з руками і тарелями можна було то все з’їсти, настільки то все смачно, ніц не лишили

А смакували таке:

* Ковбаски “купати” манно-картопляні;

* Сухі вареники з цибулею – “цибульники”;

* Щука в медово-гірчичному соусі із білими грибами, зібраними цьогоріч;

* Карасики у сметані;

* Коровай

Сьогодні був напрочуд інформаційно-гастрономічний смачний семінар. Всім вдячні.