Традиція побутує у Вараському, Сарненському районах та північній частині Рівненського району, зокрема, в Сарненській Дубровицькій, Вараській, Зарічненській, Березнівськіц, Соснівській громадах.

Традиція наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі – обряд вшанування, задобрювання померлих шляхом принесення у жертву одягу та тканини в контексті релігійних уявлень про використання їх “на тому” світі – естетичного та практичного. Обряд наряджання практикують перед Великоднем, для Антипасхи (Великдень для померлих), а в окремих громадах також перед Зеленими святами – хрести масово одягають у «лєнти», «косники» (стрічки) за ознаками статі померлого родича – на могильні хрести померлих жінок вішають «лєнти» яскравих кольорів – яскраво- рожеві, жовті, оранжеві, салатові, а на могилах чоловіків – темних кольорів – зелені, сині, коричневі, що найбільше практикується на Дубровиччині. На Березнівщині на могильні хрести вішають відрізки тюлей. Прикрашання «лєнтами» і тюлями – це пізніша традиція, а перед тим могильні хрести прикрашалися тканинними елементами, що в багатьох громадах північних регіонів Рівненщини лишилося і до нині – хрести на чоловічих могилах наряджаються рушниками, а на жіночих – «хвартушиками» (фартухами) та хустками. Часто це були домоткані речі, адже тканина, попри її практичне призначення, досить часто виконувала сакральні функції. Наряджання усіма цими речами передбачалося для використання померлими на тому світі — збирати в них яблука, носити їжу, витирати руки. А ідея такого «піклування» про померлих на «тому світі» мала офірний характер – для задобрювання померлих аби ті «не гнівалися» на них та позитивно впливали на життя та побут живих. Залишаючи, даруючи «свою» річ на хресті, який стабільно виступав як оберіг від нечисті та впливу злих сил, людина у такий спосіб ніби підпадає під покров та заступництво померлих родичів.

Елементи традиції наряджання перебувають на хресті до наступного Великодня чи Трійці та замінюються напередодні свята, а старі речі спалюються на відведеному для сміття місці на кладовищі, а в окремих громадах хрести обростають нашаруваннями речей, яким щорічно наряджають.

Облікову картку за матеріалами проведених експедиційних досліджень до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України подано командою фахівців КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОР