Народний аматорський фольклорно-автентичний колектив «Горлиця» БК с. Кричильськ Сарненської міської ради, керівник Харечко Валентина Борисівна

Фольклорно – автентичний колектив «Горлиця» був створений у 1988 році при Кричильському сільському будинку культури. У 1995 році колективу було присвоєно звання «народний аматорський».

Гурт є активним учасником всіх сільських масових заходів, учасником фестивалю автентичного мистецтва «Веретено» м. Львів (2014 р.), фестивалю «Слов’янська ярмарка» м. Санк – Петербург (2014 р.), обласного відкритого фестивалю народного мистецтва «Зелене Купало у літо упало» (м. Корець, 2014 р.), другого Всеукраїнського фестивалю українського народного мистецтва і фольклору «Повниця народних традицій» (м. Ірпінь, 2016 р.),  8-го обласного фестивалю народної творчості та побуту «Красносільські вітряки» (смт. Гоща, 2017р.), фольклорного свята «Колодія величаймо-весну зустрічаймо» (м. Ірпінь, 2018 р.), третього Всеукраїнського фестивалю української традиційної весільної обрядовості «Многая літа» (м. Ірпінь, 2018 р.),   фольклорно-обрядового свята «Купайлиця»  (м. Ірпінь, 2019 р.), обласної мистецької акції «Мистецтво одного села»  (Рівненський обласний краєзнавчий музей, 2019 р.),   програми телеканалу «Рівне 1» «На гостини до куми» (2020 р.). В умовах карантину гурт приймав участь в онлайн- фестивалі колядок та щедрівок «Ой, радуйся, земле!» (м. Вараш, 2021 р.).

За час свого існування колектив зібрав великий репертуар, який включає пісні календарного циклу, фрагменти обрядодійств. А саме: фрагменти обрядодійств: «Різання коси», «Сповідь діжі», «Приїзд молодого по молоду», «Вбирання короваю», «Міра», «На гостини, на хрестіни», «Проводи в армію», «Зав’язування бороди», веснянки: «По саду ходю, виноград садю», «Понад нашим сельцем, да понад Кричильським», косарські пісні: «Косарі косять, а вітер повиває», «А мій милий в лузі травиченьку косить».

Зроблено відеозаписи обрядодійств «Купало», «Хрестини», «Коляда», весільних «Вбирання короваю», «Приїзд молодого по молоду».

Під час виступів колектив використовує відповідну атрибутику: «вертеп -хатку», ткацький домашній верстат, коловертку, ужиткові речі.